ЧАСТНОЕ ВЫСШЕЕ УЧЕБНОЕ ЗАВЕДЕНИЕ
ЕВРОПЕЙСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ
03115, г. Киев, бульв. Аккад. Вернадского, 16-в.
E-mail: office(g)eufimb.cdu.ua
Тел.: (044) 450-99-31,
Факс; (OA-i) 452-35-68
р/с 26005097260026 в Филиале АКИБ «УкрСнббапк» КРУ г.Киева.
МФО 300733, код 24366800
РЕЦЕНЗИЯ
НА ПОЛИЭКРАННУЮ ТЕХНОЛОГИЮ ОБУЧЕНИЯ
(ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ВНЕДРЕНИЯ В ИНТЕНСИВНОМ КУРСЕ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА В ЕВРОПЕЙСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ, г. КИЕВ)
В 2003/04 учебном году в Европейском университете г. Киева внедрен учебно-технический комплекс для интенсивного обучения английскому языку с использованием полиэкранной технологии, которая определяется нами как дидактическая система, основанная на применении компьютеризированных технических средств и мультимедийных программ аудиовизуальной презентации, интерактивной, коммуникативно направленной обработки, а также опосредованного речевой деятельностью контроля/оценки уровня усвоения материала в условиях:
(а) благоприятного психологического микроклимата коллективного взаимодействия участников учебного процесса, воспроизводимого средствами ролевой игры как социолингвистической функциональной модели
(б) внушаемого воздействия со стороны преподавателя и окружающих компонентов
(в) при аппаратно контролируемом высоком уровне экологической чистоты учебной среды.
Технология разработана и предоставлена научно-учебным центром ИНТОКС, г. Евпатория.
Внедрённая технология позволяет интегрировать современный международный опыт интенсивного преподавания английского языка, достижения мультимедийных компьютерных технологий, результаты психолингвистических, физиологических, медицинских исследований эффективных и здоровых способов предъявления и обработки учебного материала.
Научная обоснованность дидактической эффективности полиэкранной технологии подтверждается данными практики обучения. Её можно гибко использовать при разной сетке и плотности часов, отводимых на изучение иностранного языка, применять в условиях различных методических систем (традиционных коммуникативно направленных и интенсивных). Исследованная технология способна активизировать практически все виды памяти учащихся, формирует в них положительную мотивацию, обеспечивает чёткое прогнозирование ожидаемых результатов и позволяет контролировать качество приобретенных навыков и умений.
Благодаря многоканальным способам подачи и восприятию информации, благоприятным психолого-педагогическим и психофизиологическим условиям учебной среды, а также насыщенной сетке часов (140 академических часов в течение одного месяца) удаётся активизировать скрытые в традиционном обучении познавательные резервы личности студента, и даже при нулевом (интродуктивном А1) стартовом уровне реально (и достаточно быстро!) обеспечить переход как минимум на следующий уровень практического владения английским языком.
Подтвержденный нами на практике мощный дидактический потенциал полиэкранной технологии, а также анализ современных неотложных задач, стоящих перед нелингвистическими вузами в условиях международной интеграции высшего образования Украины, уверяет в актуальности и целесообразности использования полиэкранной технологии в системе кредитно-модульной организации обучения/изучения иностранного языка для профессионального общения. Такой вывод объясняется, в частности, тем, что присоединение отечественных нелингвистических вузов к общеевропейскому образовательному пространству обусловливает прежде всего необходимость обеспечить такой уровень практического владения студентами иностранным языком для профессионального направления, который будет соответствовать международным стандартам В2 (для бакалавров) и С1 (для магистров). Эта задача сформулирована в типичной национальной Программе по английскому языку для профессионального общения (далее – Программа), рекомендованной Министерством образования и науки Украины (письмо МОНУ № 14/18.2-481 от 02.03.2005г.).
В Программе утверждается [стр.1-3], что достижение целевого уровня владения иностранным языком В2 в рамках кредитно-модульной системы организации учебного процесса возможно при условии, что выпускники общеобразовательных школ, поступающих в нелингвистические высшие учебные заведения, достигли уровня В1+. Вместе с этим в Программе признается, что поскольку европейские стандарты для СОШ были введены только в январе 2004 года, то «должен быть переходный период, прежде чем уровень В1+ будет достигнут большинством выпускников школ в Украине.» [стр.1] На международном форуме «Языковое образование: путь к евроинтеграции», состоявшемуся в Киеве 17-18 марта 2005 года, было высказано мнение о том, что такой переходный период может длиться по меньшей мере десять (!) лет, то есть до того момента, когда первоклассники 2004 года окончат школу. Такой прогноз, однако, не означает, что высшая школа должна пассивно ожидать «готового продукта», который будет отвечать европейским требованиям к стартовому уровню иноязычной подготовки абитуриентов. Поэтому Программа требует от высших учебных заведений «предлагать факультативные (подготовительные или интенсивные) (подчеркнуто мной, — Ю.Г.) языковые курсы с тем, чтобы поднять уровень владения языком своих студентов А2 до уровня В1+, прежде чем они начнут изучать обязательный курс английского языка для профессионального общения» [стр. 2].
Такое программное требование представляется вполне правомерным и чрезвычайно важным, поскольку, как свидетельствуют данные исследования современного положения дел в преподавании и изучении английского специального употребления в Украине, проведённого по поручению МОН Украины и при поддержке Британского Совета в Украине, в среднем только 14,6%. студентов в начале обучения в вузах имеют минимально достаточный стартовый уровень владения английским языком – уровень В1. [См.: «Английский язык специального потребления в Украине (ESP). Допроектное исследование. – К.: Ленвит, 2004. – 124 с. (Табл. 9, с. 35)]
Анализ уровня предварительной иноязычной подготовки студентов в начале обучения в вузе позволил конкретизировать первую из возможных «точек» приложения усилий: полиэкранную технологию обучения иностранного языка целесообразно использовать в рамках подготовительного факультативного интенсивного курса, что, безусловно, позволит значительно сократить тот огромный разрыв, который существует сегодня между: фактическим уровнем владения языком выпускниками школ в Украине и уровнем, предусмотренным Общеевропейскими Рекомендациями по языковому образованию и Программой по английскому языку для профессионального общения, обеспечит студентам полноценный доступ к языковому образованию в рамках кредитно-модульной системы организации обучения.
Другим чрезвычайно целесообразным направлением применения полиэкранной технологии при кредитно-модульной организации обучения/изучения иностранных языков в нелингвистических вузах также может быть факультативный курс, предложенный на этапе подготовки специалиста.
Как известно, современные учебные планы подготовки специалиста в Украине не предусматривают преподавание иностранного языка как обязательной дисциплины. В результате между курсом «Английский язык для профессионального общения» для бакалавров и курсом «Деловой английский язык» для магистров, возникает временный вакуум, который чреват дальнейшим изучением английского языка теми, кто желает продолжить обучение в магистратуре. Анализ данных результатов анкетирования, проведенного в рамках допроектного исследования среди преподавателей английского языка нелингвистических вузов, показал, что «пробел между курсами английского языка для бакалавров и магистров является общей заботой всех преподавателей языка.
Отсутствие последовательности, постоянства и гармоничности приводят к ощущению недовольства и разочарования. В результате курсы перекрывают друг друга вместо того, чтобы базироваться друг над другом.». [См.: «Английский язык специального потребления в Украине (ESP). Допроектное исследование. – К.: Ленвит, 2004. – 124 с. (с. 58)]. Факультативный курс, проведённый по полиэкранной технологии на этапе подготовки специалиста мог бы устранить пробел, предшествующий иноязычной подготовке магистров, обеспечил бы реализацию таких ключевых дидактических принципов как непрерывность, последовательность и преемственность обучения, что в конечном итоге способствовало бы повышению эффективности иноязычной подготовки магистров.
Накопленный на кафедре иностранных языков Европейского университета опыт интенсивного обучения английскому языку с использованием полиэкранной технологии, детальный анализ проблем, возникающих перед нелингвистической высшей школой в условиях европейского образовательного пространства, сопоставление этих проблем с дидактическими возможностями исследуемой технологии позволяют говорить о целесообразности использования полиэкранной технологии как одной из наиболее эффективных, способствующей устранению недостатков иноязычного образования будущих специалистов и, таким образом, способствовать достижению общего для всех стран — участниц Болонского процесса цели преподавания иностранных языков для профессионального общения: формирование у студентов профессиональных языковых компетенций, что будет способствовать их эффективному функционированию в культуре европейской учебной и профессиональной среды.
01.06.2005 г.
Заведующий кафедрой иностранных языков Европейского университета,
кандидат педагогических наук (методика преподавания иностранных языков),
доцент Гапон Ю.А.
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
03115, м. Київ, бульв. Акад. Вернадського, 16-в.
E-mail: office(g)eufimb.cdu.ua
Тел.: (044) 450-99-31,
Факс; (OA-i) 452-35-68
р/р 26005097260026 в Філії АКІБ «УкрСнббапк» КРУ м.Києва.
МФО 300733, код 24366800
РЕЦЕНЗІЯ
НА ПОЛІЕКРАННУ ТЕХНОЛОГІЮ НАВЧАННЯ
(ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВПРОВАДЖЕННЯ
В ІНТЕНСИВНОМУ КУРСІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ, м. КИЇВ)
(б) сугестивного впливу з боку викладача та обстановочних компонентів
(в) при апаратно контрольованому високому рівні екологічної чистоти навчального середовища.
Технологія розроблена та надана науково навчальним центром ІНТОКС, м. Євпаторія.
Впроваджена технологія дозволяє інтегрувати сучасний міжнародний досвід інтенсивного викладання англійської мови, досягнення мультимедійних комп’ютерних технологій, результати психолінгвістичних, фізіологічних, медичних досліджень щодо ефективних та здорових способів пред’явлення та опрацювання навчального матеріалу.
Наукова обґрунтованість дидактичної ефективності поліекранної технології підтверджується даними практики навчання. її можна гнучко використовувати при різній сітці та щільності годин, що відводяться на вивчення іноземної мови, застосовувати в умовах різних методичних систем (традиційних комунікативно спрямованих та інтенсивних). Досліджена технологія здатна активізувати практично усі види пам’яті тих, хто навчається, формує в них позитивну мотивацію, забезпечує чітке прогнозування очікуваних результатів та уможливлює вичерпний контроль якості набутих навичок та умінь.
Завдяки багатоканальним способам подачі та сприйняттю інформації, сприятливим психолого-педагогічним та психофізіологічним умовам навчального середовища, а також насиченій сітці годин (140 академічних годин протягом одного місяця) удається активізувати скриті у традиційному навчанні пізнавальні резерви особистості студента, і, навіть при нульовому (інтродуктивному А1) стартовому рівні реально (і достатньо швидко!) забезпечити перехід як мінімум на наступний рівень практичного володіння англійською мовою.
Підтверджений нами на практиці потужний дидактичний потенціал поліекранної технології, а також; аналіз сучасних невідкладних завдань, що стоять перед нелінгвістичними ВНЗ в умовах міжнародної інтеграції вищої освіти України упевнює в актуальності і доцільності використання поліекранної технології в системі кредитно-модульної організації навчання/вивчення іноземної мови для професійного спілкування. Такий висновок пояснюється, зокрема, тим, що приєднання вітчизняних нелінгвістичних ВНЗ до загальноєвропейського освітнього простору обумовлює перш за все необхідність забезпечити такий рівень практичного володіння студентами іноземною мовою для професійного спрямування, який відповідатиме міжнародним стандартам В2 (для бакалаврів) та С1 (для магістрів). Це завдання сформульовано в типовій національній Програмі з англійської мови для професійного спілкування (далі — Програма), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОНУ № 14/18.2-481 від 02.03.2005р.).
У Програмі стверджується [стор.1-3], що досягнення цільового рівня володіння іноземною мовою В2 в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу можливе за умови, що випускники загальноосвітніх шкіл, які поступають до нелінгвістичних вищих навчальних закладів досягли рівня В1+. Разом з цим в Програмі визнається, що оскільки європейських стандарт для ЗОШ було введено лише у січні 2004 року, то «має бути перехідний період, перш ніж рівень В1+ буде досягнутим більшістю випускників шкіл в Україні.» [стор.1] На міжнародному форумі «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції», що відбувся в Києві 17-18 березня 2005 року, було висловлено думку про те, що такий перехідний період може тривати щонайменше десять (!) років, тобто до того моменту, коли першокласники 2004 року закінчать школу. Такий прогноз, однак, не означає, що вища школа має пасивно очікувати «готовий продукт», який відповідатиме європейським вимогам до стартового рівня іншомовної підготовки абітурієнтів. Тому Програма вимагає від вищих навчальних закладів «пропонувати факультативні (підготовчі або інтенсивні) (підкреслено мною, — Ю.Г.) мовні курси з тим, щоб підняти рівень володіння мовою своїх студентів А2 до рівня В1+, перш ніж вони почнуть вивчати обов’язковий курс англійської мови для професійного спілкування» [стор. 2].
Така програмна вимога представляється цілком правомірною і надзвичайно важливою, оскільки, як свідчать дані дослідження сучасного стану справ у викладанні та вивченні англійської мови спеціального вжитку в Україні, проведеного за дорученням МОН України та за підтримки Британської Ради в Україні, в середньому лише 14,6% студентів на початку навчання у ВНЗ мають мінімально достатній стартовий рівень володіння англійською мовою — рівень В1. [Див.: «Англійська мова спеціального вжитку в Україні (ESP). Допроектне дослідження. — К.: Ленвіт, 2004. — 124 с. (Табл. 9, с. 35) ] Аналіз рівня попередньої іншомовної підготовки студентів на початку навчання у ВНЗ дозволив конкретизувати першу з можливих «точок» докладання зусиль: поліекранну технологію навчання іноземної мови доцільно використовувати в рамках підготовчого факультативного інтенсивного курсу, що, безумовно, дозволить значно скоротити той величезний розрив, який існує сьогодні між: фактичним рівнем володіння мовою випускниками шкіл в Україні і рівнем, передбаченим Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти та Програмою з англійської мови для професійного спілкування, забезпечить студентам повноцінний доступ до мовної освіти в рамках кредитно-модульної системи організації навчання.
Іншим надзвичайно доцільним напрямком застосування поліекранної технологи при кредитно-модульній організації навчання/вивчення іноземних мов у нелінгвістичних ВНЗ також може бути факультативний курс, запропонований на етапі підготовки спеціаліста.
Як відомо, сучасні навчальні плани підготовки спеціаліста в Україні не передбачають викладання іноземної мови як обов’язкової дисципліни. В результаті між курсом «Англійська мова для професійного спілкування» для бакалаврів та курсом «Ділова англійська мова» для магістрів, виникає часовий вакуум, який має негативний наслідок для подальшого вивчення англійської мови тими, хто бажає продовжити навчання в магістратурі. Аналіз даних результатів анкетування, проведеного в рамках допроектного дослідження серед викладачів англійської мови нелінгвістичних ВНЗ показав, що «прогалина між курсами англійської мови для бакалаврів і магістрів є спільною турботою всіх викладачів мови.
Накопичений на кафедрі іноземних мов Європейського університету досвід інтенсивного навчання англійської мови з використанням поліекранної технологією, детальний аналіз проблем, що виникають перед нелінгвістичною вищою школою в умовах європейського освітнього простору, зіставлення цих проблем з дидактичними можливостями досліджуваної технології дозволяють говорити про доцільність використання поліекранної технології як однієї з найбільш ефективних, здатних сприяти усуненню недоліків іншомовної освіти майбутніх спеціалістів і, таким чином, сприяти досягненню спільної для усіх країн — учасниць Болонського Процесу мети викладання іноземних мов для професійного спілкування: формування у студентів професійних мовних компетенцій, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню у культурному розмаїтті європейського навчального та професійного середовища.
кандидат педагогічних наук (методика викладання іноземних мов),
доцент Гапон Ю.А.
Загрузка ...